Залиште відгук

Їздили з нами? Маєте що сказати? Діліться враженнями!


Відгуки

20.05.2019

Я вражена організацією і атмосферою протягом усього туру) Це було кайфово, атмосферно, весело! Залишилися тільки найкращі враження) Тур “Каталонський шедевр” – незабутній, все продумано до найменших деталей) 6 країн за 10 днів (огляд найкрасивіших міст), тільки 2 нічних переїзди, дуже хороші готелі, а головне це компанія драйвових людей і бомбезний керівник, що ще потрібно для крутого відпочинку? Однозначно рекомендую! це перша, та точно не остання поїздка з Володимиром Конкульовським)

Oksana

26.10.2018

Тур до Скандинавії літом 2016 – просто казка. 5 країн – дуже насичений, хороші готелі, мало нічних переїздів. Повних (якщо пам”ять не зраджує) 4 дні в Норвегії… Вова Конкульовський – прекрасний гід. Залишились тільки найсвітліші враження!

Юля

05.06.2018

В далеком 2015 году неожиданно для все, а главное, для себя , я поехала в поездку с незнакомой компанией и Владимиром Конкульовским. Не видя его и не разговаривая по телефону, а только списавшись несколькими фразами в ВК я не строила никаких иллюзий, и ожиданий….Каково же было мое удивление, когда с первых минут меня хорошо и тепло приняли в абсолютно незнакомую компанию. И так началось незабываемое путешествие по названием “Пати-тур2015)))) Это были незабываемые 15 дней в том году, которые перевернули многие мои представления) Это было весело, беззаботно) очень интересно) очень активный отдых) Каждый день, как отдельно взятая жизнь))) И после этой поездки все стало на свои места) Я поняла, как хочу путешествовать) И теперь мы по три-четыре раза в год сама или с детьми ездим в эти поездки и открываем для себя много нового и интересного и познавательного))) Спасибо Вове и всей компании за эти незабываемые моменты в моей жизни)))))

Лариса

03.04.2018

Подорож – це яскраві емоції, незабутні враження та неймовірні спогади!!! Подорож – це відкриття чогось нового і забуття про буденність!!! Подорож з Володимиром Конкульовським – це щей продумана до дрібниць організація туру, що особисто для мене є дуже важливим моментом !!!!! Це людина, яка крім підбору маршруту та вирішення супутніх питань створює якусь неймовірну дружню атмосферу! Дарує ШАЛЕНИЙ настрій та нереальний позитив!!! ВОВКА, ТИ КРУТИЙ!!!! Страшенно скучила за усіма “Євротурівцями” і за нашим автобусом!))) До нових зустрічей!!!!

Анастасія

27.03.2018

Куди приводять мрії Рецензія на Євротур з Віктором Конкульовським Here’s to the ones who dream Foolish as they may seem Emma Stone “Audition” (La-La-Land) Я досі пам’ятаю той день, коли всередині мого серця запалилася яскрава іскорка мрії побачити цей світ, «реанімувати» Великого Мандрівника! Чесно зізнаюся, жага до подорожей у мене в душі була ще з самого раннього дитинства, і одного дня, у віці шести років, ще на той час Маленький Мандрівник пішов кудись далеко-далеко і зник на цілий день. Знайшли його за межами міста, у сусідньому селі, батьки довго сварилися, говорили про відповідальність, а потім суворо покарали на цілий рік, заборонивши гуляти самому, наказавши ні на крок не відходити від старшої сестри. Маленький Мандрівник із сумом в невеликих карих оченятах змирився з таким вердиктом, і з часом заглушив у своїй душі голос Великого Мандрівника, чиє серце жадало пригод, відкриттів нових горизонтів та світобачень. Маленький Мандрівник ходив у школу, вчився, жив у невеликому містечку і рідко куди ходив гуляти. Минав час, і Маленький Мандрівник подорослішав, поступив в університет на спеціальність філолога англійської мови. Коли, давним-давно, ще в 2011 році, молодий, харизматичний викладач з факультету перекладачів прийшов у 187 аудиторію (навіть пам’ятаю, що то була пара з мовознавства) й почав захоплено розповідати щось цікаве про тури Європою, які організовував, у серці Незграбкуватого Студента щось «тьохнуло» – він вперше за довгі роки почув голос Великого Мандрівника! Того самого, кого так наполегливо «заглушали» батьки хлопця, родичі чи просто знайомі, знову й знову повторюючи, що треба мислити «раціонально», а гроші вкладати в щось вигідне, прибуткове, а не «тринькати на неваждиві речі». Викладач-незнайомець викликав довіру, був впевненим, а саме головне – в його очах яскраво горіло те світло, про яке так мріяв молодий і самотній хлопець! Незграбкуватий Студент бачив перед собою Великого Мандрівника, котрий, чемно перервавши пару поважного викладача на декілька хвилин, запрошував інших студентів ВУЗу приєднатися до нього, щоб відкрити з нових сторін цей великий та прекрасний світ! І, зізнатися чесно, юнак йому заздрив… Заздрив, бо хотів бути поруч, хотів побачити світ його очима, відчути весь той вражаючий феєрверк емоцій та незабутніх вражень, які усіма кольорами, відтінками веселки переливалися в очах молодого викладача. Та він, на жаль, не міг собі цього дозволити… Не тому, що не міг зібрати кошти… Не тому, що в нього не вистачало часу чи сил… а тому, що в його серці досі жив страх – страх бути собою, страх робити те, що хочеться, страх стати тим, ким він хотів бути ще з раннього дитинства – Великим Мандрівником. Юнак, не дивлячись на сильне внутрішнє бажання й потужний душевний запал, сказав собі тихо з сумом: «Це не для мене», і життя продовжило йти своїм плином. Перша сесія, перше зізнання в коханні, перший підробіток, ранки з сусідами, дні в університеті, вечори за книгами…і лише ночі малювали в уяві молодого романтика дивовижні картини Італії, Франції, Німеччини, Угорщини, Австрії, Швеції, Польщі, Фінляндії, Данії та інших країн… Уві сні вони кликали його до себе, тягнули невидимими руками в свій казковий світ, гостинно запрошуючи прийти, та холодний тернопільський ранок завжди повертав його назад в сірі будні студентського життя, залишаючи далеко в омріяних снах вогні нічного Парижа…на недосяжній відстані… Минали роки, мінялися обставини, було пережито чимало кризових подій, і одного дня у хлопця з’явився шанс поїхати в омріяну подорож по Європі зі своїм викладачем, та останньої миті життя дало йому хорошого «щигля по носі», відібравши надії, і він, зневірений та пригнічений, вернувся назад у вир своїх сірих буднів. Коли ж, утретє, маючи вже всі можливості, юнак запитав у Володимира Вікторовича, а чи буде омріяний тур Францією та прилеглими країнами, той відповів: «Шанси є, та бажаючих поїхати дуже мало. Скоріше за все, прийдеться його відмінити». Невже знову для молодого й спраглого до пригод хлопця повторювалися ті самі неудачі? Невже нічого не зміниться? Невже він назавжди був приречений залишитися Обмежении Простором Невдахою і ніколи не відчути магію емоцій Великого Мандрівника? – ПОЇХАЛИ, – сказав чарівне слово Володимир Вікторович, коли я приїхав забрати грошовий завдаток, і воно розбило лінію чар невдач. – ПОЇХАЛИ, – відповів я тим же чарівним, і в той момент цієї історії розпочалося найдивовижніше. * * * Вже через два тижні я, відчуваючи себе героєм романа Жюля Верна, перетинав кордон країни в компанії таких же світовідкривачів, серця яких теж були серцями Великих Мандрівників. Усі такі різні, усі зі своїми цілями, бажаннями, світоглядом, молоді й не дуже, чоловіки, жінки, підлітки, студенти… Я б сказав, занадто різні, але між нами особливий зв’язок – відчуття комфорту, душевності, сімейного тепла. Звідки ж воно? Дорогий читачу, як ти собі уявляєш відпочинок закордоном? Що це для тебе? Похід в турагенцію, яка змушує довго й нудно метушитися з документами, бронює тобі номери в готелях, дає на руки папери й байдужим тоном говорить: «Їдь»? Тижнева подорож в компанії людей, байдужих до тебе та керівника туру, який «тупо» відпрацьовує заробіток? Чи це щось особливе? Чи в цьому повинно бути ЩОСЬ, що відрізняло би твою подорож від сотень тисяч інших подорожей по всьому світі, подорож ТВОГО ЖИТТЯ, яку ти пам’ятатимеш до старості…і не тому, що ти побачив Ефелеву Вежу чи Колізей, а через ту душевність й тепло, яке пережив в компанії невгамовних романтиків-шукачів пригод? Останній варіант – це мій випадок, і я неймовірно щасливий, що не зіткнувся з першими двома!!! Інакше я б не був настільки щасливим, інакше блиск очей Великого Мандрівника не був би таким потужним, що навіть зараз, пишучи цю рецензію, я відчуваю, як випромінюю ту шалену, магічну енергію, яка ллється з нутра моїх спогадів – коштовної скарбнички, куди я з ніжністю й ранимою сентиментальністю свого серця сховав усе найважливіше: веселі жарти нашого керівника, конкурси, круїз по Дунаю в вечірньому Будапешті з келихом шампанського, велич собору святого Штефана у Відні, захід сонця над віденською оперою, запаморочливі атракціони в Європа-Парку в Німеччині, а особливо деякі з них, які змусили мене верещати від страху й захвату, фестиваль-ярмарок з гуляшем, пивом й сосисками в мальовничому німецькому містечку Дрезден, чудові вуличні музики в тому ж Дрездені, дивовижні малесенькі гномики, розкидані по вулицях Вроцлава та багато чого іншого. Це все надзвичайно коштовні спогади, які будуть зі мною до глибокої старості, та вони не були б такими цінними, якби не той, хто вклав у цю поїздку всю свою душу, той, хто об’єднав нас всіх (різних й несхожих) воєдино, той хто розважав нас і показував найкрасивіше, найвидовищніше, найнеймовірніше з того, що можна було побачити – Володимир Вікторович. Якщо ви думаєте, що поїхавши з ним у тур, ви отримаєте професійного гіда, строгого й педантичного екскурсовода, то ви помиляєтеся. Ви отримаєте друга! ТАКОГО, якому ваші інтереси, ваше самопочуття, ваш комфорт буде небайдужим. Чесно зізнаюся, проводячи час в його компанії, в мене не було відчуття, що це викладач з мого університету, поважна й шанована людина, з якою мені треба дотримуватися субординації, хоч я вже й не студент з того вузу. У мене було відчуття, що Володимир Конкульовський – мій старший брат, якого в мене ніколи не було, рідна людина, яка добре знає Європу й по доброті душевній хоче поділитися часточкою свого внутрішнього світу зі мною, щоб я теж став трішечки багатшим душевно й духовно! Ні, це не просто гід чи професіонал. Це чарівник, завдяки якому кожний моментик вашої подорожі буде ціннішим за найдорожчі метали в світі, тому що в них буде стільки душевного тепла й щастя, що вони ніколи не забудуться, будуть надихати на нові вчинки й подвиги, збагатять життя по максимуму!!! Володимир Конкульовський володіє особливим даром згуртовувати, об’єднувати людей довкола себе, перетворювати групу подорожуючих в невеличку родину на певний проміжок часу. Це дивовижно! Навіть якщо ви не зі сміливих, якщо у вас в душі є тривоги, комплекси, надмірна скромність, можу вас запевнити, що всі ці риси трансформуються в сміливість, жагу відкриттів, впевненість та потужну енергію тих героїв, які живуть між сторінок великих пригодницьких книг! Це сталося і зі мною… Дуже довгий проміжок часу я жив в тіні власних сумнівів та упереджень, боявся бути рішучим, відмовляв собі в дивовижних речах, вважаючи себе недостойним, закривався від світу, заглушуючи всередині свого єства голос Великого Мандрівника, який всі ці роки хотів себе проявити, рвучись назовні! І я хочу сказати, що це дивовижне відчуття!!! Ніщо в світі з ним не зрівняється! Я повернувся зовсім іншою людиною!!! * * * Куди приводять мрії, які ми прагнемо реалізувати в нашому житті? В чудесний широкий світ під назвою Казка! Моя казка – моя весняна Франція 2017го з Володимиром Вікторовичем. Країна, яку я завжди мріяв відвідати, яка мені снилася, культуру якої обожнюю, мовою якої захоплююся, відкрила мені свої дружні обійми в особливий момент моєї біографії, і я безмежно щасливий, що поруч була така фантастична людина, як Вова Конкульовський, адже САМЕ ВІН допоміг мені переконатися в тому, що я не просто так був прив’язаний душею до Франції всі ці роки! САМЕ ВІН, як ніхто інший, зрозумів, наскільки важливою була для мене подорож в Країну Моїх Мрій та Фантазій! САМЕ ВІН, знаючи її достатньо добре, зміг показати мені всі ті чудові сторони батьківщини Віктора Гюго і Едіт Піаф, що я усвідомив раз і назавжди, що це ТЕ місце, де я хотів би жити, любити, творити! В чарівній шкатулці-скарбничці моїх дорогоцінних спогадів особливе місце займають найдорожчі з них: – Наша з ним душевна розмова на даху собору в Стразбурзі, коли дрібнесенький дощ моросить зверху, а довкола розгораються дивовижні краєвиди старого міста; – Репетиція церковного хору в одному з храмів Стразбурга; – Некваплива прогулянка містом… Я зриваю цвіт гліцинії саду однієї з вулиць і розтираю його в руці. Досі відчуваю цей чудовий, п’янкий аромат в своїй долоні; – Приголомшливий вечір в Кольмарі – дивовижно красивому місті, яке змусило мене відчути себе героєм діснеївських мультфільмів; – Сльози щастя на очах, коли я бачу на горизонті Ейфелеву Вежу, які я стараюся приховати від решти. Шалений ритм серця, коли я стою поруч з нею; – Ритуал в Нотр-Дамі Парижа, коли священнослужителі виносять терновий вінок Ісуса Христа; – Дзвін келихів з вином в ресторані неподалік від центру Парижа. Неймовірно смачні місцеві делікатеси. Червоні клітчаті скатертинки; – Вечірній круїз по Сені. На березі по обидві сторони парижани п’ють вино, веселяться, танцюють. Вечірня Ейфелева Вежа горить яскравими вогнями, створюючи атмосферу того дивовижного свята, про яке захоплено писав Хемінгуей; – Нічна прогулянка до третьої ночі Єлисейськими Полями. Веселі розмови в компанії Володимира Конкульовського про пережиті емоції щастя та задоволення. Містом, яке ніколи не спить, гуляють миловидні парижанки й туристки, відвідуючи модні, фешенебельні бутики; – Містичний Пер Ла Шез і філософські розмови-роздуми про вічне. Могили-пам’ятники Оскару Уайльду, Джиму Моррісону, Марії Каллас та іншим видатним особистостям. Легкий, проте холодний травневий вітер, легенький дощ; – Запашні, нереально смачні круасани з чаєм на верхньому поверсі кав’ярні в центрі міста всіх закоханих; – Епічний Реймський Собор, в якому коронували всіх королів Франції. Вражаюча, фантастична іллюмінація на стінах величної будівлі, яка змусила усіх нас зі здивуванням затамувати подих і вражено спостерігати за магічним дійством; Та багато чого іншого… Ці декілька днів у Франції стали найщасливішим періодом мого життя на той момент і я пообіцяв собі, що обов’язково зроблю все від мене можливе, щоб повернутися. І я надзвичайно щасливий, що тієї важливої, переламної миті мого життя, поруч був він – Великий Мандрівник, Гід з великої букви, хороший друг, наставник, майже старший брат. Володимир Вікторович заслуговує всіх цих епітетів, адже він зробив цю подорож – одним з найкращих, найважливіших моментів мого юного життя! Він змінив його! Він допоміг мені стати тим, ким я хотів стати, ще будучи маленьким хлопчиком, який без дозволу пішов далеко-далеко з дому! Він допоміг мені стати Великим Мандрівником! Знайте, я пишу всі ці слова з глибокої вдячності, я вважаю своїм обов’язком сказати кожному з вас – якщо ви сумніваєтеся, то негайно облиште свої сумніви! Життя таке коротке, у нього такий шалений ритм.. Поспішайте ж прожити його так, як вам підказує серце, як би пафосно чи тривіально це не звучало. Але це правда! І ще в дечому не сумнівайтеся – чи варто вам обирати подорож Володею! В-А-Р-Т-О!!! Тому що це дещо більше, ніж просто подорож! Це натхнення, це фантастика, це дружній колектив, це душевні вечори разом з найвеселішим, найдивовижнішим керівником! Це переосмислення того, для чого ви живете! Це нове життя! Це свято, яке для вас організує один з найкращих і недооцінених світових шоуменів! Свято, яке назавжди залишиться з вами! Я дякую Вам, Володимире, що Ви стали частиною біографії мого життя, що завдяки Вам я багато чого переоцінив, переосмислив! Ваш Євротур став найкращою інвестицією в моєму житті, адже він задовольнив найголовніші духовні потреби, подарував насолоду, відновив творче натхнення (що для мене, як письменника, надважливо), «перезарядив» батарейки в душі! Успіхів, процвітання! Змінюйте життя та долі людей – так же чудесно й чарівно, як змінили мою!

Jeremi

25.03.2018

Мій відгук буде дещо суб’єктивним, оскільки після поїздки ми з Володимиром стали друзями, але, думаю, це і є основною характеристикою нашої мандрівки. Інший важливий висновок, який я зробив після поїздки, – я хочу ще! Мені дуже сподобалось! Починаючи від вибраних місць відвідування, закінчуючи плануванням часу. Єдине – відпочинку завжди мало. Дякую сім’ї Конкульовських за класно проведений час і незабутні спогади!

Чайківський Іван

25.03.2018

Привіт усім) хочу написати про свої чудові враження від подорожей, організованих Володимиром Вікторовичем! Я вже двічі їздила в тури: в 2011 році – це був просто грандіозний тур (8 країн та 10 міст) та в 2017 році – тур ” Місця щасливих людей”. Це були незабутні поїздки👍!!! Я дуже задоволена чудовою організацією туру, цікавими екскурсіями! Гарні фільми та підібрана музика в дорозі, неодноразово проводились конкурси в автобусі…водії теж відмінні, спокійні та серйозні. Кожен день був насичений та неповторний. Дуже сподобалась поїздка на кораблику по річці Дунай в Будапешті, чудові прогулянки Парижем, Віднем, Берліном, Дрезденом, Амстердамом, Міланом… відпочинок на морі у Монако, незабутня Барселона… неймовірний казковий Кольмар… Всім рекомендую ці чудово організовані тури із Володимиром Конкульовським!👍👍👍👍👍👍👍👍👍👍👍👍👍

Oksana Kravchuk

22.03.2018

Неперевершений досвід подорожі з Володимиром Вікторовичем – досі уся краса і велич Франції перед очима, хоч минув майже рік. Та цього замало – я напишу розширений відгук про те, як КРУТО він показав мені світ країни моїх мрій))

Роман

19.03.2018

Моє життя є цікавим та яскравим) І це завдяки авторським турам з Володимиром Конкульовським! Перезавантаження, мега позитивні емоції, нові друзі, новий досвід (про краєвиди, визначні місця взагалі мовчу, бо все видно у фотозвітах) – це все ви отримаєте, подорожуючи з Teo Travel. Кожна поїздка мені здається неперевершеною та неймовірною, а потім наступна виявляється ще крутішою і т.д. Отже, сама вже подорожую з Володимиром 7 років і вас з нами запрошую!)

Алла Караскевич

19.03.2018

Подорожувати – це неймовірно,а подорожувати з TeoTravel – це мега-епічно-незабутньо!!! Всі тури у яких я була не злічити на пальцях однієї руки, та хто б вже їх лічив) Всіх друзів, з якими я познайомилась у цих турах не злічити кількістю днів у році! Я безмежно щиро раджу всім відчути тепло, щирість, неймовірний позитив і драйв нашої тревел-сім’ї, адже всі ми, будучи у подорожі кожен день пліч-о-пліч, стаємо більше ніж просто друзями чи знайомими! Відкривай нові країни і горизонти, пізнавай себе і світ разом з нами! Довірся найкращому керівнику групи, історику, краєзнавцю, та, що і таїти, тамаді – Володимиру Конкульовському! Пооооїхали!!!

Наталі Тимофтевич